ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ЖКГ УКРАЇНИ: ДОСЯГНЕННЯ І ПРОБЛЕМИ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ЖКГ УКРАЇНИ: ДОСЯГНЕННЯ І ПРОБЛЕМИ

Сьогодні ціна на газ, який імпортує Україна з Росії є найвищою у світі. Президент України Віктор Янукович на засіданні РНБО наголосив: «Україна платить непомірну ціну за російський газ, й ціна ця тримає вітчизняну економіку, немов зашморг». Глава держави вбачає необхідність у зменшенні об’ємів використання газу шляхом запровадження інноваційних енергозберігаючих технологій та альтернативних видів палива. За його словами це дозволить зменшити споживання російського газу, підвищити енергоефективність підприємств галузі ЖКГ та уникнути підвищення тарифів на комунальні послуги…

ІСНУЮЧІ ПРОБЛЕМИ ЖКГ

У зв’язку із стрімким подорожчанням енергоресурсів виникає необхідність в якнайшвидшому впровадженні засобів енергоефективності в комунальну сферу міст. Починати необхідно з процесів генерації теплової енергії і завершувати кінцевими споживачами енергоресурсів. Поки що результативність заходів, куди входить цілий ряд програм з підвищення енергоефективності ЖКГ є дуже низькою.

Керівники органів місцевого самоврядування (таких більшість) переконані в невідворотності інвестиційного шляху вирішення проблеми скорочення енергоспоживання в ЖКГ. Але ж вони не шукають можливостей залучення інвестицій, а час від часу орієнтуються на бюджет і підвищення тарифів.

Інвестори, які готові вкладати кошти в проекти з підвищення енергоефективності ЖКГ, існують. Але вони не приступають до цієї роботи, бо не бачать в результаті відповідного економічного прибутку.

Мешканці багатоповерхових будинків вважають за необхідне підвищення енергоефективності житла та зменшення вартості послуг комунального енергопостачання. Але ще не всі розуміють, що вирішення цих проблем потрібно брати до власних рук, деякі не бачать перспектив вирішення проблеми своїми силами.

На ринку існують виробники, які готові постачати технічні засоби підвищення енергоефективності (обладнання, будівельні матеріали, вимірювальні пристрої тощо). Але зараз у потенційних споживачів таких засобів: органів місцевого самоврядування, власників квартир, багатоквартирних будинків та їхніх об’єднань відсутній платоспроможний попит.

ПИТАННЯ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

«В умовах постійного дефіциту паливних ресурсів в Україні, необхідності зниження енерговитрат при виробництві, транспортуванні та споживанні теплової енергії, питання оптимізованого теплопостачання населених пунктів є державним завданням», – стверджує Олеся Мельниченко, віце-президент Міжнародного консультаційного форуму (МКФ) з питань енергозбереження.

Законом України «Про теплопостачання» визначено основні принципи державної політики у сфері теплопостачання: підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання; оптимальне поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання; періодичний перегляд, удосконалення та техніко-економічна оптимізація схем теплопостачання.

«Проте на сьогодні в сфері теплопостачання існують невирішені проблеми, що характерні для більшості населених пунктів України, зокрема: потужності встановленого обладнання котелень, як правило, значно перевищують теплові навантаження; не виконуються вимоги чинних в Україні норм і правил щодо регулювання та обліку теплової енергії при її виробництві, транспортуванні та споживанні; основне та допоміжне обладнання котелень практично вичерпало всі допустимі терміни експлуатації (термін експлуатації понад 57% котелень перевищує 20 років); низька надійність теплових мереж через відсутність їх резервування, вичерпаний природний ресурс та незадовільна теплоізоляція, що обумовлює великі витрати тепла до 30%), суттєві економічні збитки внаслідок частих аварій та значних обсягів ремонтних робіт. В більшості міст централізоване гаряче водопостачання здійснюється за графіком, в окремих містах, обласних центрах воно взагалі відсутнє, а трубопроводи систем гарячого водопостачання не підлягають реконструкції. Також серйозною проблемою в населених пунктах є некероване відключення споживачів від централізованої системи теплопостачання та перехід на індивідуальне опалення, що призводить до «розбалансування» теплових мереж та «перевантаження» газових мереж, тиск і діаметри яких не враховують додаткового обсягу споживання газу. Це призводить до значних втрат паливо-енергетичних ресурсів та збитків, особливо у нинішніх умовах зростання цін на енергоносії, зокрема на природний газ», – переконана Олеся Мельниченко. З її слів, теплопостачальні підприємства, які експлуатують потужні централізовані системи теплопостачання не в змозі скорочувати свої витрати у строгій відповідності з рівнем падіння попиту на тепло в короткостроковій та середньостроковій перспективах. Таким чином, зниження попиту на тепло веде не до економії палива, а до надлишкового виробництва тепла, яке розсіюється у вигляді теплових втрат. Затрати залишаються високими і їх неможливо в короткий період скоротити, внаслідок чого виникає необхідність в підвищенні тарифів, що в свою чергу веде до зниження кількості споживачів.

Підвищення тарифів дає змогу теплопостачальним підприємствам інвестувати кошти в модернізацію своїх систем. Але це підвищення призводить в свою чергу до зниження ринкової долі сектору централізованого теплопостачання. Якщо ростуть ціни, але не підвищується якість послуг, споживачі переходять на інші (автономні, індивідуальні) системи опалення. Побутові споживачі, зазвичай, звертають увагу на якість послуг, прагнуть мати можливість змінювати температуру опалення в будинку, включати і виключати опалення за власним бажанням і не залежати від опалювальних періодів.

«Для вирішення даної проблеми політика держави, теплопостачальних організацій має бути спрямована на перехід від виробничої моделі управління до моделі, орієнтованої на споживача. Такий перехід дозволить споживачу отримувати якісні послуги, що, скоріше за все, збільшить його бажання підтримувати і оплачувати послуги централізованого теплопостачання»,  – стверджує Олеся Мельниченко.

ДОСЯГНЕННЯ В ГАЛУЗІ

Незважаючи на чималий спектр проблем в галузі ЖКГ, існують певні позитивні зрушення. «Протягом минулого року зросла енергоефективність підприємств систем життєзабезпечення, що стало прямим наслідком послідовної реалізації системних реформ та відповідної галузевої програми», – повідомив Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Анатолій Близнюк під час селекторної наради із регіонами країни,  присвяченому ходу опалювального сезону, що відбувся в Кабінеті Міністрів України.

«У 2011 році підприємства житлово-комунального господарства зекономили майже мільярд кубометрів газу. Тільки за перше півріччя минулого року у заходи з енергозбереження та підвищення енергоефективності було спрямовано близько 820 млн. грн., що вже дає економію у більше ніж 197 тисяч тонн умовного палива та економічний ефект обсягом більше 116 млн. грн. Можна впевнено стверджувати, що у минулому році завдяки цілеспрямованим заходам системних реформ, ініційованих Президентом, енергоефективність систем життєзабезпечення почала зростати», – сказав А.Близнюк.

За його словами, кількість вкладених коштів по видах комунального господарства, на жаль, сягає в середньому 60 – 70 % від запланованих.

Так, за І півріччя 2011 року в тепловому господарстві впроваджено заходів на 602 млн. грн., що становить приблизно 60% від запланованих. При цьому обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів склав 47,7 тис. т. у. п., що складає 103% і перевищує заплановані. Найбільше заходів з енергозбереження в тепловому господарстві проведено в Донецькій, Харківській, Чернігівській областях та у місті Києві. Економічний ефект від впровадження енергоефективних заходів в тепловому господарстві складає 84,5 млн. гривень.

У водопровідно-каналізаційному господарстві протягом І півріччя 2011 року впроваджено заходів на 71 млн. грн., що становить приблизно 70% від запланованих. При цьому обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів склав 62,6 тис. т. у. п., що складає 98% від запланованих, а економічний ефект – 6,4 млн. гривень. Найбільше заходів вжито у Донецькій, Харківській, Івано-Франківській, Чернігівській, Одеській та Дніпропетровській областях.

У житловому фонді впроваджено заходів на 39,3 млн. грн., що становить приблизно 90% від запланованих. При цьому обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів склав 43,7 тис. т. у. п., що складає 55% до запланованих, а економічний ефект сягнув 3,9 млн. гривень. Найбільше заходів впроваджено у Запорізькій, Миколаївській областях та у м. Києві.

У галузі санітарного очищення та благоустрою впроваджено заходів на 8 млн. грн., що дещо більше 8% від запланованих. При цьому обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів склав 0,258 тис. т. у. п., що складає 98% запланованих показників. Економічний ефект від їхнього впровадження складає 2,211 млн. гривень. Лідером у кількості вжитих заходів з енергозбереження в санітарній очистці та благоустрої є Івано-Франківська область.

У зовнішньому освітленні, квітникарстві, промисловому виробництві впроваджено заходів на 99 млн. грн., що становить приблизно 91,6% від запланованих. При цьому обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів склав 42,51 тис. т. у. п., що складає 53,3%, а економічний ефект – 19,23 млн. гривень. Найбільше заходів вжито у Полтавській та Сумських областях.

Реалізація заходів з енергозбереження здійснюється, зокрема, відповідно до завдань Галузевої програми енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010-2014 рр.

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СИТУАЦІЇ

Аби покращити ситуацію в царині енергоефективності та енергозбереження ЖКГ, слід прислухатися до кваліфікованих порад фахівців. У житлово-комунальному господарстві багатоквартирне житло, в тому що стосується економії енергії, вважається однією з найбільш проблемних областей. Нині більшість багатоквартирних будинків не відповідають сучасним вимогам енергозбереження, тому що побудовані з урахуванням ще радянських будівельних норм.

Експерти в галузі енергозбереження переконані, що задля того, аби збільшити енергозбереження в такому багатоквартирному будинку, необхідно перш за все зменшити витрати тепла. Це можна зробити за рахунок утеплення стін, підлог, стель. Потребує переробки і оптимізації система централізованого опалення, яка неекономно витрачає теплову енергію. Вирішення проблем ЖКГ енергозбереження у багатоквартирний будинках включає в себе, в першу чергу, проведення енергетичного аудиту, який дає загальну картину втрат тепла в такому будинку і виявляє основні слабкі місця. Після енергетичного аудиту можна приступити до вирішення виявлених проблем.

Також необхідний розвиток освіти в галузі енергозбереження в ЖКГ, що в свою чергу дозволить навчити персонал застосовувати технології енергозбереження та скорочення споживання енергії в процесі експлуатації будинків комунального господарства. Велике значення також має формування енергозберігаючої поведінки мешканців самих будинків, впровадження енергозберігаючих технологій, розвиток перспективних напрямків будівництва і експлуатації житла.

«За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку для підвищення енергоефективності житлових будівель в Україні потрібні інвестиції в розмірі близько 60 млрд. євро. Сума значна, але якщо ці гроші знайти і направити за призначенням – ефект так само буде значущим: економія енергії річним обсягом, рівним майже 10 млрд. куб. м природного газу або 25% загального обсягу його імпорту в Україну. Крім того, близько 11,8 млрд. євро Україна могла б економити щороку при використанні енергозберігаючих технологій в промисловості та ЖКГ», – стверджує Олена Овраменко, депутат Київської міської ради. З її слів  державний бюджет навряд чи подужає вищевказану суму. Вихід – у пошуку приватних інвесторів. Існує певний перелік проблем, з якими доведеться мати справу інвесторам Перша проблема – відсутність дійсних власників об’єктів ЖКГ. Експерти в галузі енергоефективності та енергозбереження не раз підкреслювали, що об’єкти комунальної теплоенергетики або тепломережі, переважно знаходяться на балансі місцевих рад та є комунальною власністю, але управляються ними номінально. Друга проблема в тому, що держава на даний період не знає скільки витрачається або споживається енергоресурсів в ЖКГ. Тільки 15-16% житлових будинків в Україні мають прилади обліку води чи газу. У переважній більшості житлові багатоквартирні будинки не піддавалися енергетичному аудиту, який дає загальну картину рівня споживання енергоносіїв. При цьому тільки на основі даних енергоаудиту можливо точно підрахувати обсяги необхідних інвестицій і період їх окупності. Третя проблема – людський фактор. Незважаючи на те, що ціни на енергоносії зростають, українці не звикли економити. При цьому жоден метод підвищення енергоефективності ЖКГ не буде працювати на 100%.

Експерти переконані – підвищення енергоефективності та впровадження енергоресурсозберігаючих технологій – стратегічне завдання для нашої держави. До цього спонукають постійний ріст цін на енергоносії і зростання об`єму викидів двоокису вуглецю, що негативно впливає на навколишнє середовище. Ефективність використання первинних енергоносіїв в нашій країні досить низька. Це пов`язано з ростом тепло- та енергоспоживання в житловому секторі. На жаль, цей процес пов`язаний не стільки з ростом обсягів житлового фонду, а із збільшенням витрат теплоенергоресурсів в житловому фонді та інженерних мережах внаслідок їх зростаючого зношення, яке інколи наближається до критичної межі (60%), а десь і досягає її. З урахуванням цього стає ясно, яке першочергове значення для економіки країни має підвищення експлуатаційних характеристик будівель та скорочення споживання енергії в будинках. Саме тут знаходяться перспективи реального зниження ресурсоспоживання при забезпеченні необхідного рівня комфорту проживання. Використання сучасних технологій енергозбереження дасть можливість знизити залежність країни від світових цін на енергоносії.

На сьогоднішній день населення, а також бюджетні установи сплачують витрати тепла у відкритих під’їздах, в неутеплених горищах та підвалах будинків, через старі вікна, через невідремонтовані стіни, також через неекономічне, застаріле обладнання. Недостатня ізоляція внутрішніх мереж опалення та гарячого водопостачання або її відсутність в неопалювальних приміщеннях (наприклад, підвалах) веде до значних витрат тепла.

«Ми маємо негайно розробити нову програму енергоефективності та енергозбереження. Це дозволить заощаджувати значні кошти на теплопостачанні як на рівні державного бюджету, так і на рівні кишені кожного українця», – про це заявив Прем’єр-міністр України Микола Азаров. З його слів держава сприятиме створенню стимулів для модернізації ЖКГ й виділить відповідні кошти на реалізацію нової програми, за якою будівельні нормативи теплоефективності будуть переглянуті відповідно до європейських стандартів. Місцева влада сформує практичні рішення з енергоефективності для кожної вулиці, кожного будинку. Громадянам, які захочуть модернізувати своє житло буде надана відповідна технічна і кредитна допомога, здійснена компенсація інвестицій в теплоізоляцію. Що ж, хочеться сподіватися, що плани вищих керманичів влади будуть здійснені й проблеми енергоефективності  ЖКГ  в такий спосіб подолані.

Катерина Ставнічук, м. Київ

Фото – Святослава Мізернюка

Джерело: Державне Агентство з Енергоефективності та Енергозбереження України