МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ РОЗРОБКИ ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2011 «Будівельна Кліматологія»

УДК 514.18   Сергейчук О.В., д.т.н., Мартинов В.Л., к.т.н., Шитюк В.П., Щербакова О.М.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ РОЗРОБКИ ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2011 «Будівельна Кліматологія»

Київський Національний Університет Будівництва і Архітектури, Україна.

Постановка проблеми.

Дані, закладені в нормативних документах по будівельній кліматології, є вихідними параметрами для вирішення всіх інших завдань, пов’язаних з проектуванням об’єктів. Тому дуже важлива достовірність кліматичних параметрів, що включаються в норми. Помилки у вхідних параметрах зводять нанівець всі зусилля, пов’язані з рішенням оптимізаційних задач, в тому числі і задач зниження енергоємності будівель.
Ще однією проблемою при вирішенні оптимізаційних задач по енергоефективності будівель є нестача кліматичних параметрів, закладених в нормах. Заповнення необхідної кліматичної інформації може бути здійснене геометричними методами на основі аналізу фізичних закономірностей зміни у часі і в просторі кліматичних параметрів.
З 1 листопада 2011 р. в Україні вводяться нові норми по будівельній кліматології — ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2011 «Будівельна Кліматологія». Ці норми включають широкий набір кліматичних параметрів, достатній для вирішення більшості завдань з проектування енергоефективних будівель. Їх розробка була проведена на основі системного аналізу діючих в СНД нормативних документів по будівельній кліматології, тенденцій зміни клімату останнім часом і цілей розробки відповідного документа.

Аналіз основних досліджень.

Ще в 2001 р. була створена ініціативна група фахівців з КНУБА (Подгорний А.Л., Сергейчук О-В.), НДІБК (Фаренюк Г.Г.), КиївЗНДІЕП (Черних Л.Ф., Польовий В.П.) і УкрНДГМІ (Мартазинова В.Ф., Бабиченко В.М.), яка підготувала звернення в Держбуд України, в якому обгрунтовувалася необхідність якнайшвидшої підготовки нових будівельних норм по будівельній кліматології.
Це було пов’язано з тим, що наприкінці 70-х років минулого століття розпочався глобальний період потепління, який суттєво змінив клімат Україні. Причому зміни торкнулися не тільки температури повітря, а і циркуляції атмосфери, її хмарності і прозорості, розподілу та інтенсивності опадів, тобто змінилися практично всі кліматичні показники.
Тоді в Україну при вирішенні завдань, пов’язаних з урахуванням впливу кліматичних факторів в будівництві використовувалися кліматичні параметри, СНиП 2.01.01-82 «Будівельна кліматологія і геофізика» [1] (скасовані в Україні згідно з  ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2011 «Будівельна Кліматологія») та додатки до СНиП 2.01.07-85 «Карти районування території СРСР по кліматичних характеристиках» [2] (скасовані з 1.01.2007 г у зв’язку з прийняттям ДБН В.1.2-2: 2006 «Навантаження і впливи» [3]). Ці параметри були отримані статистичною обробкою даних метеорологічних спостережень за 30-80 років у період з 1881 по 1975 р.р..
Розроблені в Росії як Міждержавні Будівельні Норми МСН 2.04-01-98 «Будівельна Кліматологія» [4] в Україну не були введені в дію в зв’язку з відсутністю ряду найважливіших кліматичних показників, необхідних проектувальникам.
Розробку й запровадження в дію нових українських норм по будівельній кліматології слід було здійснити до розробки інших нормативних документів, що використовують кліматичні параметри (норми з теплотехніки, світлотехніці, інсоляції, опалення і вентиляції тощо). На жаль, вийшло як завжди — розробка норм почалася тільки в 2008 р. і завершилася в 2010 р.

Постановка завдання.

Метою статті є аналіз структури ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2011 та обгрунтування деяких його положень з точки зору використання апарату прикладної геометрії.

Основна частина.

ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2011 включає 10 основних розділів: архітектурно-будівельне кліматичне районування території Україні, температура зовнішнього повітря, вітер, сонячна радіація, теплова радіація атмосфери і Землі, вологість повітря, фактор мутності атмосфери, хмарність, опади і сніговий покрів, природне освітлення. Таким чином, охоплені всі необхідні кліматичні параметри, які використовують у проектній практиці архітектори, містобудівники та інженери.
В основу запропонованого архітектурно-будівельного кліматичного районування території України покладено фізико-географічне районування України, згідно з [5], яке було уточнено фахівцями УкрНДГМІ за кліматичними даними, розрахованим на основі інформації метеорологічних спостережень на 53 метеорологічних станцій за період 1961 — 2005 р.р., і методології будівельного районування території СРСР, згідно [6].

Читайте далі: PassivhausWiki

21-ша Міжнародна Конференція ПБ
Презентація програми designPH 2014
Пасивний Будинок для Болгарії
Новини
Розділи
Сторінка на Фейсбук
Новини на Твітері
Прямий Зв’язок по Скайпу
My status