Зовнішня оболонка будівлі повинна бути якомога герметичнішою.

Це стосується не тільки Пасивних Будинків. Саме завдяки герметичності оболонки можна запобігти руйнуванню та пошкодженню будівельних конструкцій, що виникають внаслідок руху теплих повітряних потоків з водяним паром зсередини назовні (див. малюнок). Сьогодні продувні, негерметичні житлові приміщення більше не користуються попитом у населення. Справді, при герметичному будівництві в приміщеннях можна спостерігати значно вищий рівень комфорту. Тому застосовувані в даний час будівельні технології мають відповідати вимозі підвищеної герметичності будинків. Це є правильним і позитивним рішенням. А для забезпечення комфорту в Пасивному Будинку ці вимоги тим більше повинні дотримуватись.

Повітропроникність (герметичність) не можна плутати з теплоізоляцією. Обидва чинники є  важливими для оболонки будинку, але вони мають задовольняти відповідним вимогам незалежно одне одного:

• Посилений теплоізоляційний шар зовнішньої стіни може бути негерметичним. Наприклад, мат з кокосових волокон, засипка з целюлозного утеплювача або теплоізоляція з мінеральної вати можуть легко продуватися наскрізь. Ці матеріали є хорошими утеплювачами, але вони негерметичні. Єдиним герметичним теплоізоляційним матеріалом є піноскло.
• І навпаки, герметичний шар конструкції зовнішньої стіни не обов’язково має бути утеплювачем: наприклад, алюмінієва пластина абсолютно повітронепроникна, однак вона не має властивостей, які відповідають теплоізоляції.

Герметичність – це одна з основних вимог до енергозберігаючих будівель, однак не найважливіша, як це іноді подається в популярних публікаціях. Найважливіша вимога – це надійна якісна теплоізоляція.

Не можна плутати герметичність з дифузійною непроникністю (паронепроникністю). Наприклад, промаслений папір — герметичний, але він паропроникний. Навіть звичайна внутрішня штукатурка (гіпсова, вапняна, цементна або посилена глиняна) є досить герметичною, але вона також відкрита для дифузії водяної пари.

Інфільтрація повітря через нещільності не може гарантувати необхідний повітрообмін. Наприклад, будинки, побудовані в Німеччині після 1984 року, настільки герметичні, що інфільтрація повітря через нещільності у швах недостатня для повітрообміну. Насправді, згідно з вимогами щодо захисту конструкцій від ушкоджень внаслідок їхнього зволоження (Німеччина), ці будівлі ще недостатньо герметичні. Експертиза показала, що навіть новобудови в Німеччині є швидше “негерметичними”, ніж герметичними. Проведені у цих будинках вимірювання виявили, що кратність повітрообміну n₅₀ при різниці тиску 50 Па становить від 4 до 10 год^-1 (цей метод вимірювань також називають “Blower-Door Test” –“Перевірка тиском” або “Перевірка повітропродувкою”). Проблеми з протягами та пошкодженнями конструкцій внаслідок їх зволоження там не зникли. Дану ситуацію, типову не тільки для Німеччини, а й для багатьох інших країн, можна охарактеризувати наступним чином:

• Сьогодні будують негерметично для запобігання ушкоджень в будівельних конструкціях унаслідок їх зволоження і, водночас, дуже герметично для забезпечення необхідного повітрообміну через нещільності в захисних конструкціях.
• У Німеччині необхідні показники повітрообміну для майбутнього будівництва були затверджені Постановою з Енергозбереження від 01.02.2001 (EnEV) . Кратність повітрообміну будівель і приміщень при різниці тиску зовнішнього та внутрішнього повітря 50 Па повинна складати:

— без механічної вентиляції  — n50 ≤ 3 год^-1;
— з механічною вентиляцією —  n50 ≤ 1,5 год^-1.

Для України, згідно ДБН В.2.6-31:2006 «ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ», регламентується п_об — середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год.^-1, що визначається експериментально або приймається за будівельними нормами проектування:

— для приміщень житлових та громадських будівель – за вимогами ДБН В.2.2-15;

— для інших будинків – згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та відповідних норм.

Досвід експлуатації будинків з низьким енергоспоживанням свідчить, що необхідно прагнути до кращих показників, тобто — до менших значень n50.

Для Пасивних Будинків, зазвичай, приймаються більш низькі показники; для них встановлено максимальне значення n50 ≤ 0,6 год^-1. З практики побудованих Пасивних Будинків — досягають значень кратності повітрообміну від 0,2 до 0,6 год^-1. Проведення вимірювань n50 у Пасивних Будинках є обов’язковим заходом.

Герметичність будівель не залежить від методу будівництва

Це підтверджують приклади реалізованих Пасивних Будинків у цегляному й дерев’яному виконанні, а також зі збірних елементів, незнімної опалубки і з металевих конструкцій. Серен Пепер з Інституту Пасивного Будинку, м. Дармштадт, результатами своїх систематичних досліджень довів, що значень n50 від 0,2 до 0,6 год.^-1сьогодні можна досягти за умови ретельного проектування та сумлінного виконання герметичної оболонки. Для цього існують напрацьовані конструктивні рішення з усіма важливими різновидами стиків та улаштування герметизації прорізів та отворів у зовнішній оболонці.

Принципи

Контур герметичної оболонки: На схемі розташування герметичної оболонки показано червоною лінією. Ключовим принципом, який може бути визнаний як «правило червоного олівця», є збереження «безперервного цілісного конверту».

Вирішальним фактором при проектуванні герметичної оболонки має бути концепція незмінності її розташування протягом тривалого часу, що  гарантує довготривалу герметичність будівлі. Цю концепцію було розроблено в Інституті Пасивного Будинку м. Дармштадта в рамках наукового дослідження для Міжнародного Енергетичного Агенства (МЕА — Міжнародне Енергетичне Агентство).

Досвід планування та конструювання герметичної оболонки був обговорений на 14-й Міжнародній Конференції Пасивного Будинку, яка відбулася 28 — 29 травня 2010 року в м. Дрезден.

Будівельну продукцію для улаштування герметичної оболонки можна знайти у матеріалах згаданої вище конференції, а також в базі даних сайту Інституту Пасивного Будинку:

— Виробники продуктів з герметичності та теплоізоляції.
— Сертифіковані продукти.