Чи стануть Пасивні Будинки активом Українських девелоперів?

Київ вирішив іти в ногу з загальноєвропейським трендом розвитку «зеленого» будівництва. У грудні минулого року голова КМДА Олександр Попов, повернувшись з Парижу, де разом з фахівцями «Київміськбуду» знайомився з технологіями будівництва екобудинків компанії Natteko, загорівся ідеєю реалізувати щось подібне в українській столиці.

І хоча поки що до практичного втілення такого проекту за участю київської влади справа не дійшла, в Україні приватним чином почали освоювати «зелені» технології, що дозволяють економити на енергії, особливо враховуючи нашу імпортозалежність і постійне подорожчання газу.

Три «Е»

В Європі «зелене» будівництво не тільки модно, але й вигідно (держава бере участь у таких проектах), оскільки будинки, побудовані за цими технологіями, не лише мінімізують негативний вплив на навколишнє середовище, але й істотно зменшують експлуатаційні витрати.

За європейськими мірками, «зелене» будівництво спрямовано на зниження рівня споживання енергетичних і матеріальних ресурсів протягом усього життєвого циклу будівлі: від вибору земельної ділянки, проектування і будівництва до експлуатації, ремонту та руйнування. Такі технології націлені на екологічність (в тому числі й будматеріалів), енергоефективність та економність в експлуатації будівель (витрати на опалення, освітлення, водопостачання, кондиціонування приміщень і т.д.).

Приміром, у пасивних будинках (а також енергоефективних, екобудинках), що відносяться до категорії «зелених» будівель, акцент робиться на теплозбереженні та мінімальному використанні енергії для опалення. В ідеалі такі будинки мають опалюватися теплом, що виділяється їхніми мешканцями та побутовими приладами. Такого ефекту досягають завдяки архітектурно-планувальним рішенням (наприклад, глуха північна стіна і засклена південна сторона для максимальної інсоляції), встановленню систем вентиляції з рекуперацією (зворотнє отримання тепла), а для обігріву в зимовий час використовують джерела відновлюваної енергії — сонячні батареї, теплові насоси тощо. В результаті, якщо звичайний будинок 1970-х років будівництва споживає близько 150 кВт-год/кв.м на рік, то пасивний — у десять разів менше.

З досвіду Люксембурга, де на території промзони будують житловий квартал по «зеленим» технологіям, для обігріву офісних приміщень використовується холодна вода. «Немає необхідності Україні опалювати з допомогою газу, це знання XIX століття, можна опалювати приміщення, використовуючи низькі температури», — вважає директор Підрозділу з інженерії «зеленого» будівництва в компанії Paul Wurth Кай Фрідріхс.

Зелено — дорого

Що стосується різниці в інвестиціях у звичайний і «зелений» будинок, тут український досвід настільки малий, що оцінки даних показників різняться, аж до твердження, що такі будинки ніколи не окупляться.

Приміром, у Німеччині та Австрії грамотно спроектовані та побудовані пасивні будинки окупаються в довгостроковій перспективі, а амортизаційний період може становити 8-12 років. «Якщо порівняти пасивний будинок і будинок з низьким енергоспоживанням, то для пасивного будинку інвестиції будуть вищими на 3-5%, але при цьому експлуатаційні витрати знизяться на 50-80%», — вважає директор ТОВ «Дельта Проектконсалт України» Вольфганг Гомернік.

За словами директора проектної групи «Архіматика» Олександра Попова, сьогодні будівництво більшості «зелених» будівель дорожче звичайних на 5-6%. При цьому термін повернення інвестицій більше, але в ході експлуатації будівлі собівартість будівництва компенсується протягом близько 4 років.

А за оцінками менеджера з розвитку бізнесу компанії «Кнауф Інсулейшн Україна» Ганни Духно, будівництво «зелених» будівель із застосуванням енергоефективних технологій обходиться на етапі будівництва дорожче в середньому від 7 до 20%.

Водночас у «зеленому» будинку споживання електроенергії зменшується на 25%, води — на 30%. «Відповідно і комунальні платежі зменшуватися пропорційно затратам», — додав Олександр Попов.

За даними експертів, в Україні житлові будівлі, побудовані за «зеленими» технологіями, є, але їх одиниці. Наприклад, архітектор Тетяна Ернст побудувала собі пасивний будинок у Києві, який став першим українським проектом, занесеним до міжнародного каталогу пасивних будинків. Серед інших проектів — енергоефективний готель «Ковчег» на горі Мегура в Буковинських Карпатах з автономною енергосистемою (енергія сонця і вітру), проект індивідуальних житлових екобудинків у селі Радиславка Рівненської області.

За різними оцінками, будівництво приватного заміського будинку по «зеленим» технологіям обійдеться в 1-1,2 тис. дол./кв.м залежно від площі та інноваційності технологій.

Не державою, так конкуренцією

Незважаючи на те, що в Україні, на відміну від країн Заходу, «зелене» будівництво не популяризувалося ні учасниками ринку, ні державними органами, до нас поступово приходять і сертифіковані стандарти, і гранти на будівництво «зелених» об`єктів.

На думку директора проектів девелоперської компанії «НЕСТ» (ПАТ «Нерухомість столиці») Віталія Грусевича, участь держави могла б прискорити розвиток зеленого будівництва. «Держава може піти шляхом заборон або обмежень використання шкідливих матеріалів, або ж шляхом заохочення забудовників, які застосовують зелені технології. Такі дії не обов`язково мають здійснюватися на рівні парламенту або Кабінету Міністрів. Ініціатива може виходити також від Міністерства охорони здоров`я, МНС, санітарно-епідеміологічної служби, або муніципалітету», — вважає він.

Але навіть якщо держава не братиме участь у цьому процесі, то учасники ринку в будь-якому випадку прийдуть до цих технологій за рахунок тієї ж конкуренції, вважає представник девелоперської компанії. «Усі об`єкти, починаючи від бізнес-класу і вище, для того, щоб конкурувати на ринку, обов`язково повинні будуть мати у своєму арсеналі відчутний набір зелених технологій», — додав Віталій Грусевич.

Тим більше, що «зелені» технології дозволяють забудовникам успішніше продавати свої об`єкти, а також економити на матеріалах.

Крім того, для розвитку цього напряму в будівництві Україні необхідна і нормативна база. «Це, зокрема, повинні бути закони з енергетичної ефективності будівель. Наприклад, як директива EPBD (Energy Performance of Buildings Directive), яка регламентує вимоги до енергетичної ефективності будівель », — вважає Ганна Духно.

Допомагати популяризувати «зелені» проекти та створювати стандарти екологічного будівництва буде Українська рада із зеленого будівництва, яка ще проходить реєстрацію в держорганах, але вже увійшла до Всесвітньої ради із зеленого будівництва (WorldGBC). Серед ініціаторів створення громадської організації — компанії «Кнауф Інсулейшн Україна» й ArtBuild Hotel Group.

«Зелена» перспектива

Використовувати «зелені» технології необхідно в усіх сегментах нерухомості, в один голос стверджують експерти. Однак питання про те, де найбільш перспективно розвивати цей напрям, розділило думки учасників ринку.

«Для кожного виду нерухомості доцільно застосовувати «зелені» технології, особливо такі технології першими знаходять поширення там, де відсутні традиційні джерела енергії. Але можна сказати, що в найближчій перспективі в Україні «зелені» технології застосовуватимуть при будівництві котеджів, багатоквартирних будинків та офісних центрів», — вважає директор проектної групи «Архіматика».

При цьому директор проектів девелоперської компанії «НЕСТ» бачить перспективу розвитку «зелених» проектів лише в рамках будівництва житла преміум-класу.

«У найближчі декілька років застосування зелених технологій стане основною конкурентною перевагою дорогого житла. У першу чергу, таку тенденцію формують покупці такого житла», — упевнений Віталій Грусевич.

Він вважає, що рано чи пізно культура застосування «зелених» технологій у будівництві житлових об`єктів прийде і в економ-клас. А через 3-5 років в Україні з`явиться житлова нерухомість, що буде сертифікована за міжнародними стандартами зеленого будівництва, сподівається представник девелопера.

Джерело: http://kiev.unian.net/

Тетяна Акімова